Анкер-клин 6х35/ 2,000х0,100
| Діаметр |
|
| Довжина |
|
Анкер-клин – це спеціальний металовироб, розроблений для кріплення на стелях декоративних конструкцій, приладів освітлення, листових матеріалів. Основна особливість деталі – максимальний рівень опору навантаженням, що витягують. Конструкція продумана до дрібниць та адаптована для оперативного монтажу. Для швидкого та міцного прикріплення підвісних конструкцій із сімейства анкерної техніки це незамінне кріплення. Анкер-клин складається з двох частин – тіло анкера та розпірний клиновий стрижень. Тіло анкера виготовляється у вигляді стрижня з опорним (стопорним) капелюшком. На стрижні виконаний особливої форми виріз, що забезпечує необхідний напрямок розпірного клину. Клин розпірний - загострений з одного боку стрижень.
Детальний опис
Анкер-клин – це спеціальний металовироб, розроблений для кріплення на стелях декоративних конструкцій, приладів освітлення, листових матеріалів. Основна особливість деталі – максимальний рівень опору навантаженням, що витягують. Конструкція продумана до дрібниць та адаптована для оперативного монтажу.
Для швидкого та міцного прикріплення підвісних конструкцій із сімейства анкерної техніки це незамінне кріплення.



КОНСТРУКЦІЯ
Анкер-клин складається з двох частин — тіло анкера та розпірний клиновий стрижень. Тіло анкера виготовляється у вигляді стрижня з опорною (стопорною) шляпкою. На стрижні виконано виріз особливої форми, що забезпечує потрібний напрямок розпірного клина. Розпірний клин — загострений з одного боку стрижень. Нескладна конструкція надає анкер-клину низку переваг. Насамперед це простота монтажу та невисока ціна. Великий діаметр шляпки забезпечує достатню площу притискання, що особливо важливо під час закріплення металевого листа, профілю, тонколистових елементів.
Анкери-клини, з огляду на досить вузьку спеціалізацію, випускаються виробниками лише в кількох типорозмірах для різної товщини прикріплюваного матеріалу.
ПРИЗНАЧЕННЯ
Найбільшого поширення анкер - клин отримав для монтажу конструкцій підвісних стель, різних рейок або куточків протипожежного інвентарю. Стельовий анкер, порівняно з дюбелями із пластиковою пробкою, має протипожежні властивості, що запобігають обвалюванню підвісних конструкцій під час пожежі.
Найбільш широке застосування кріпильні вироби знайшли при монтажі:
- підвісних стель
- вентиляційних систем
- металевих підконструкцій
- фасонного (куточок, швелер), смугового прокату
- металевих листів
- перфорованих стрічок
- кабельних систем
Анкер-клин можна забивати лише у міцні основи. Підставою для анкер-клину може бути бетон, будівельний камінь, залізобетон, силікатна цегла.
МАТЕРІАЛИ ВИГОТОВЛЕННЯ
Анкер-клин німецького виробництва виготовляється з вуглецевої сталі для холодного висаджування та холодної екструзії відповідно до DIN EN 10263-4-2002, китайського — зі сталі Q215 (аналоги Ст2кп, Ст2пс, Ст2сп). Антикорозійний захист забезпечується жовтопасивованим або білим цинковим покриттям, зазвичай товщиною 5 мкм. Оцинкована сталь забезпечує кріпленню добру міцність, термо- та антикорозійну стійкість, естетичний вигляд.
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ, МОНТАЖУ
Для тривалого терміну служби такі вироби з оцинкованої вуглецевої сталі рекомендується експлуатувати всередині сухих приміщень, не впливати на підвищену вологість.
Монтаж анкер-клина наскрізний, дуже простий та виконується ударним способом. На відміну від анкерного болта, наприклад, для встановлення не потрібен гайковий ключ.
Послідовність операцій наступна:
- у заздалегідь зазначеній точці базової основи та деталі, що прикріплюється, дрилем або перфоратором свердлиться отвір відповідного діаметру
- отвір очищається від пилу та бруду стисненим повітрям, спеціальною грушею
- деталь, що прикріплюється, прикладається до основи, отвори зводяться і в них вставляється анкер-клин.
- ударами молотком по стопорному капелюшку, тіло анкера до упору забивається в отвір. На цій стадії завдавати ударів по розпірному клину не можна
- розпірний клин забивається врівень зі стопорним капелюшком


При виборі анкер-клина слід врахувати рекомендації, викладені в інструкції виробника. Для правильного вибору та встановлення анкер-клину виробники регламентують такі параметри:
- допустимі навантаження на виривання та зріз (залежить від типу базової основи)
- мінімальні осьові відстані (зазвичай 200 мм)
- критичні крайові відстані (зазвичай 150 мм)
- максимальна товщина деталі, що прикріплюється.
- ефективна глибина анкерування
- мінімальна товщина базової основи (80-100 мм)

Більша частина будівельників, які його використовують, як правило, називає цей кріпильний виріб — анкер TDN або анкер Бірбах, рідше — Бірбах, ще рідше — анкер MAN. Більше того, такі самі назви нині використовують і багато компаній, що займаються продажем кріпильної техніки.
Бірбах — називають через німецьку компанію BIERBACH, яка вже давно займається цим видом кріплення.
TDN — називають через німецьку компанію TOGE, яка також давно займається цим видом кріплення.
Їхня продукція випускається під абревіатурою TDN (TOGE DeckenNagel).
Fischer назвала свій стельовий анкер-клин — FDN (Fischer DeckenNagel).
Назва Anker MAN походить від швейцарської компанії Mungo — їхнє позначення стельового анкер-клина було складене з абревіатури Mungo AnkerNagel.