Кріплення для будівельних риштувань: способи кріплення до фасаду будівлі

11.05.2026

Підбір кріплення

Кріплення для будівельних лісів: способи кріплення до фасаду будівлі

Будівельні ліси — тимчасові багатоярусні конструкції, з яких виконуються фасадні, оздоблювальні та монтажні роботи. У процесі експлуатації вони зазнають значних статичних і динамічних навантажень: вага робітників, матеріалів, вітровий вплив та вібрації. Без надійного кріплення до фасаду високі конструкції з малою площею опори можуть перекинутися. Тип кріпильних елементів, їх кількість і схема розташування визначаються на етапі проектування та фіксуються у проекті виконання робіт (ПВР).

⚠ Усі елементи кріплення будівельних лісів повинні відповідати ГОСТ 27321-2018 та МДС 12-57.2010. Зміна схеми або типу кріплення в процесі монтажу неприпустима.

Принцип кріплення будівельних лісів

Кріплення до фасаду складається з двох елементів. Перший — точка анкерування у стіні (дюбель, анкерний болт або хімічний анкер), що сприймає навантаження на виривання. Другий — кронштейн, що зв'язує точку анкерування з рамою лісів і забезпечує рівномірний розподіл навантаження. Кріплення для лісів — це спеціалізована анкерна система, що працює як елемент просторової стабілізації, а не точкового утримання. Звичайні будівельні дюбелі та універсальні шурупи для цих цілей не призначені.

Типи будівельних лісів і відповідне кріплення

Тип лісів визначає конструкцію з'єднувального вузла, допустиму висоту і розташування точок кріплення.

Таблиця 1 — Типи лісів і відповідне кріплення:

Тип лісів	Макс. висота	Навантаження	Тип кріплення	Крок по верт.
Рамні (прапорцеві)	до 60 м	200 кг/м²	Плоский кронштейн	≤ 4 м / кожна секція
Хомутові	до 60 м	200–250 кг/м²	Трубч. кронштейн / поперечина	кожна секція
Клинові	до 100 м	200–300 кг/м²	Трубч. кронштейн / анкер з кільцем	кожні 6 м (>40 м)
Штирьові	до 40 м	250 кг/м²	Плоский кронштейн / рим-шуруп	кожна секція
Вишка-тура	до 22 м	200 кг/м²	Швидкороз'ємне кріплення / трос	за потреби

Види кріпильних елементів

1. Плоский анкерний кронштейн

Найпоширеніший тип — застосовується для рамних і штирьових лісів висотою до 20 м. Конструкція: дві сталеві пластини зі смуги 30×4 мм. Одна з вигином 90° кріпиться до фасаду анкерним болтом Ø12 мм і дюбелем Ø14 мм (L ≥ 100 мм). Друга з гачком або хомутом з'єднується зі стійкою лісів. Наявність кількох отворів дозволяє регулювати відстань лісів від фасаду.

2. Трубчастий анкерний кронштейн

Застосовується для хомутових і клинових лісів висотою від 20 м. Сталева труба Ø48 мм, довжиною до 1 м з приварним Г-подібним гачком. Гачок чіпляється за анкер-кільце у фасаді. До стійки лісів трубчастий кронштейн кріпиться нерухомим хомутом. Більш жорстке і міцне з'єднання порівняно з плоским кронштейном.

3. Рим-шуруп (шуруп-кільце)

Стрижень з різьбою і петлею (кільцем) на кінці — монтується в стіну через полімерний дюбель. Через кільце протягують металевий трос, що фіксує стійки лісів. Після демонтажу лісів отвір закривається заглушкою. Провідні виробники випускають готові комплекти рим-шуруп + дюбель для спільного використання.

4. Анкер-кільце та рим-болт

Анкер-кільце — стрижень з петлею (незамкнутою гнутою або замкнутою зварною) + розпірний або хімічний анкер. За кільце чіпляється гачок трубчастого кронштейна. Кожна точка анкерування повинна витримувати зусилля ≥ 4,5 кН. Рим-болт М12 вкручується в анкер з внутрішньою різьбою — це дозволяє багаторазово розбирати і збирати точку кріплення без втрати несучої здатності.

5. Хомути та муфти

Хомут нерухомий жорстко з'єднує дві труби під прямим кутом — використовується для кріплення поперечини хомутових лісів до стійки. Хомут поворотний дозволяє регулювати кут і застосовується для діагональних зв'язків. З'єднувальна муфта — зігнутий металевий затискач для труб, що з'єднує вертикальні та горизонтальні елементи.

Таблиця 2 — Кріпильні елементи будівельних лісів:

Елемент кріплення	Конструкція	Для яких лісів	Особливості
Плоский анкерний кронштейн	Дві сталеві пластини (смуга 30×4 мм); одна 90°-вигин — до стіни, друга з гачком — до лісів; болтове з'єднання з рег. вильотом	Рамні, штирьові — до 20 м	Анкерний болт Ø12 мм + дюбель Ø14 мм, L ≥ 100 мм
Трубчастий анкерний кронштейн	Труба Ø48 мм, L до 1 м; на кінці Г-подібний/завитий гачок; до стійки — нерухомий хомут	Хомутові, клинові — від 20 м	Більш жорстке з'єднання; гачок → анкер-кільце в стіні
Рим-шуруп (шуруп-кільце)	Стрижень з різьбою + петля/кільце; монтується через дюбель у стіну	Всі типи (фіксація тросом)	Повторне використання; закривається заглушкою
Анкер-кільце (болт з кільцем)	Стрижень + кільце (незамкнуте або зварне); розпірний або хімічний анкер	Хомутові, клинові	Зусилля утримання ≥ 4,5 кН; зварне кільце надійніше
Рим-болт (болт М12 + кільце)	Метричний болт М12 з кільцем + анкер з внутрішньою різьбою	Всі типи (повторне анкер.)	Збирання/розбирання без втрати несучої здатності
Хомут нерухомий / поворотний	Металевий затискач під Ø труби; болтова затяжка	Хомутові (поперечина)	Нерухомий — жорсткий кут; поворотний — регульований
З'єднувальна муфта	Зігнутий металевий затискач для труб; болтове з'єднання	Рамні, хомутові	З'єднує верт./гориз. елементи; кріпиться до стінної опори

Вибір кріплення за матеріалом стіни

Матеріал фасаду безпосередньо визначає тип анкера для точки кріплення. Неправильний вибір знижує несучу здатність і створює загрозу безпеці.

Таблиця 3 — Кріплення за матеріалом стіни:

Матеріал стіни	Рекомендоване кріплення	Діаметр отвору	Мін. глибина
Армований бетон	Розпірний анкер / анкерний шуруп для бетону	Ø12–14 мм	90–100 мм
Повнотіла цегла	Розпірний анкер / хімічний анкер	Ø12–14 мм	90–100 мм
Пустотіла / щіліста цегла	Хімічний анкер + сітчаста гільза	Ø14–16 мм	110–120 мм
Газо- / пінобетон	Хімічний анкер + фасадний дюбель з довгою шийкою	Ø14–16 мм	≥ 120 мм
Природний камінь / вапняк	Розпірний анкер (дворозпірний для пористого)	Ø12–16 мм	90–110 мм
Штукатурний шар + бетон	Дюбель з довгою нерозпірною шийкою (тип S6)	Ø14 мм	≥ 90 мм у бетоні

У пустотілих основах — хімічний анкер обов'язково з сітчастою гільзою.

Дюбель S6 з довгою нерозпірною шийкою не руйнує штукатурний шар фасаду.

Дворозпірні анкери для пористих основ — додатково перевірити навантаження на виривання.

Анкерні шурупи по бетону — сучасна альтернатива з допуском на багаторазове використання.

Розташування точок кріплення

Кількість і схема розташування кріпильних точок визначаються проектом. Загальні вимоги:

По вертикалі: кожна секція лісів — мінімум одна точка фіксації до стіни.

По горизонталі: оптимальний крок 0,5–1,0 м; для рамних лісів — не більше 4 м.

Ліси вище 40 м: кріплення кожні 6 м по вертикалі і кожні 4 м по горизонталі.

Якщо в потрібному місці вікно/балкон — точку зміщують, зберігаючи розрахункову кількість.

Таблиця 4 — Крок кріплення за типом лісів:

Тип лісів	По вертикалі	По горизонталі	Мін. зусилля вириву
Рамні	Кожна секція (≤ 4 м)	≤ 4 м	≥ 300 кгс (3,0 кН)
Хомутові	Кожна секція	0,5–1,0 м	≥ 4,5 кН
Клинові (> 40 м)	Кожні 6 м по вис.	Кожні 4 м	≥ 4,5 кН
Штирьові	Кожна секція	≤ 4 м	≥ 300 кгс (3,0 кН)

Порядок монтажу

У проекті виконання робіт (ПВР) визначаються тип кріплення, кількість і розташування точок.

Кріплення встановлюються одночасно зі складанням лісів — не після.

У щільних основах: розмітити, просвердлити перпендикулярно, очистити від пилу, вставити дюбель/анкер, встановити кронштейн.

У пустотілих основах: вставити сітчасту гільзу, заповнити хімскладом, витримати час полімеризації, після встановлювати шпильку/болт.

Болтові з'єднання затягувати з розрахунковим моментом — перетяжка послаблює дюбель.

⚠ Не можна змінювати схему кріплення і тип кріпильних елементів у процесі монтажу без погодження з проектувальником.

⚠ Мінімальне зусилля виривання: для рамних/штирьових лісів — ≥ 300 кгс (3,0 кН); для хомутових і клинових — ≥ 4,5 кН.

Нормативна база

ГОСТ 27321-2018 — Ліси стоєчні приставні для будівельно-монтажних робіт.

МДС 12-57.2010 — Методичні рекомендації з монтажу будівельних лісів.

ГОСТ 24258-88 / ГОСТ Р 58752-2019 — Засоби підмощування. Загальні технічні умови.